УКЛАДЕННЯ ТА РОЗГЛЯД СУДОМ УГОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ДО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ В СПЕЦІАЛЬНОМУ ПОРЯДКУ

Анотація

У статті визначено особливості укладення та розгляду судом угоди в кримінальному провадженні щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку, а також проблеми нормативного регулювання цих процедур. Зауважено, що ст. 483-17 КПК України, передбачаючи можливість укладення угоди в кримінальному провадженні щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку, вводить у кримінальне провадження України новий різновид угоди (окрім наявної угоди про визнання винуватості й угоди про примирення) – угоду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Розглянуто ключові особливості останньої. На підставі аналізу положень глави 37-1 КПК України щодо угоди про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру встановлено наявність низки проблемних питань, а саме: 1) факультативність обов’язку співпраці для укладення угоди; 2) некоректність формулювання «вид та розмір заходів»; 3) невиправлення формулювання «прокурор має право відкласти направлення до суду … завершення проведення інших слідчих дій…», яке має різні тлумачення в науці та на практиці; 4) відсутність підстав для відмови в затвердженні угоди; 5) невизначеність формулювання, що суд має навести мотиви, з яких він виходив під час вирішення питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону; 6) відсутність положень щодо доказування підстав для затвердження угоди. Для виправлення останнього з перелічених недоліків у ст. 483-19 КПК України слід вказати вичерпний перелік підстав для відмови в затвердженні угоди, урахувавши специфіку саме для кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку.