РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОСТУПКІВ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Анотація

У статті відзначається, що запровадження інституту кримінальних проступків та нормативне визначення особливостей їх досудового розслідування мало своєю головною метою спрощення кримінальних проваджень щодо незначних кримінальних правопорушень. Тим самим планувалося розвантажити слідчі підрозділи і зосередити їхню увагу переважно на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів, істотно скоротити строки, уникнути поліцейської і судової тяганини. Це набуло особливої актуальності в умовах воєнного стану, масового пересування і тимчасового переселення людей на території України. Але аналіз практики застосування окремих положень кримінального процесуального законодавства, спрямованих на вирішення цього завдання, показав їх недосконалість. Бажаного спрощення досудового розслідування кримінальних проступків досягти не вдається. У зв’язку з цим наведені аргументи щодо необхідності збільшення часу, протягом якого орган дізнання може проводити процесуальні дії та отримувати докази до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Пропонується також уточнити положення щодо строків затримання підозрюваного у вчиненні кримінального проступку. Аргументується висновок, що досудове розслідування кримінальних проступків повинно бути більше схожим не на розслідування нетяжких злочинів, а на адміністративне провадження з дотриманням певних вимог кримінального процесу.