ПАРАДИГМА «ПРАВА ЛЮДИНИ – МУНІЦИПАЛЬНІ ПРАВА ЛЮДИНИ – МУНІЦИПАЛЬНА ЛЮДИНА » ЯК СТРАТЕГІЧНО -БАЗОВИЙ НАПРЯМ У ФОРМУВАННІ ТА ФУНКЦІОНУВАННІ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

Анотація

У статті досліджується роль управлінської парадигми «права людини – муніципальні права людини – муніципальна людина» як стратегічно-базового напряму у формуванні та функціонуванні демократичної правової державності. Досліджено причини виникнення цієї профільної парадигми, зокрема доводиться, що такими виступають фактори державно-правової і муніципально-правової реальності, згідно з якими саме в межах МСВ людина: а) здійснює свій життєвий цикл; б) реалізує всі свої життєві устремління, потреби та інтереси, що трансформуються в права людини; в) у МСВ реалізується конституційно-правовий статус людини і громадянина. Охарактеризовано сутність парадигми «права людини – муніципальні права людини – муніципальна людина», що носить чіткий та зрозумілий управлінський характер, а також володіє низкою ідентифікаційних ознак: а) суб’єктно-об’єктного складу, б) структурної організації, в) національного та міжнародного нормативно-правового супроводження і забезпечення, що, своєю чергою, наділяє її: а) теоретичним базисом; б) доктринальним обґрунтуванням; в) праксеологічною реалізованістю; г) ціннісно-методологічною орієнтацією; ґ) екзистенційною сутністю та об’єктивно-екзистенційним потенціалом; д) нормативним визначенням; е) констатацією існування управлінських імпульсів; є) об’єктивізацією управлінських дій; ж) конотаційним наповненням; з) комунікативною системою координат; і) стратегічним наративним змістом. Доведено, що складові елементи управлінської парадигми «права людини – муніципальні права людини – муніципальна людина» перебувають у органічному зв’язку між собою завдяки наявності і визначенню їх споріднених характерологічних рис. На основі системного аналізу складових елементів досліджуваної парадигми стверджується, що ознаки-властивості муніципальної людини детермінують управлінський процес, завдяки якому нормативна конструкція «права людини – муніципальні права людини» виступає не тільки як «запускаючий» елемент цієї складної поліоб’єктної, полісуб’єктної, багаторівневої і багатофакторної системи, що базується на екзистенційних засадах, а й як основоположний концепт, навколо якого «обертається» муніципальне буття людини, функціонування публічної влади, а у підсумку й існування та функціонування демократичної правової державності, що супроводжується активними процесами інституціоналізації та конституювання, розвитку і вдосконалення суспільних і державно-правових структур, основною метою діяльності яких і є забезпечення охорони, захисту, реалізації і гарантування прав і свобод людини.