ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ У СФЕРІ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2523-4269-2022-78-1-116-123Ключові слова:
прокурорський нагляд; сфера виконання покарань; ув’язнений під варту; засуджений; персонал органів та установ виконання покарань; оперативно-розшукова діяльність; режим таємності.Анотація
У статті з’ясовано особливості здійснення прокурорського нагляду з питань, що стосуються забезпечення персональних даних ув’язнених під варту, засуджених і персоналу органів та установ виконання покарань, а також визначено проблеми, які впливають на ефективність цього виду діяльності, та розроблено деякі заходи щодо їх вирішення по суті. Установлено, що однією із суттєвих проблем, які виникають у процесі виконання і відбування покарань України, є неналежне забезпечення режиму конфіденційності щодо відомостей, які стосуються персональних даних ув’язнених під варту, засуджених і персоналу органів та установ виконання покарань. Зазначено, що серед обставин, які негативно впливають на вказаний вид оперативно- службової діяльності адміністрації УВП, особливе місце займає низький рівень здійснення прокурорського нагляду у сфері виконання покарань України. Нормативно-правові засади цього виду нагляду визначено в ст. 26 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 22 Кримінально-виконавчого кодексу України, проте їх колізійність та певна суперечність у реалізації змісту кримінально-виконавчої діяльності не дозволяють належним чином реагувати на порушення законності у процесі виконання і відбування покарань, а також усувати детермінанти, що обумовлюють їх учинення.
Посилання
Тичина Д. М. Удосконалення діяльності прокуратури в державному механізмі запобігання злочинам в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (102). С. 88–98. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nvknuvs_2017_1_10.pdf (дата звернення:
01.2022).
Кваша О. О. Значення філософської категорії причинності у кримінально-правових дослідженнях: традиції та сучасність. Правова держава. 2017. Вип. 28. С. 333–340. URL: http://pravova-derzhava.org.ua/ua/zmist-nomeriv/pravova-derjava.-vipusk-28-_2017_.html (дата звернення: 04.01.2022).
Оболенцев В. Ф. Базові засади системного аналізу злочинності та віктимізації в Україні : монографія. Харків : Юрайт, 2016. 116 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/12015/1/Obolencev_2016_mon.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Батиргареєва В. С., Бабенко А. М. Вплив установ виконання покарань і попереднього ув’язнення на криміногенну ситуацію в Україні. Право України. 2020. № 2. С. 164–183. URL: http://rd.ua/storage/attachments/13706.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Про стан правопорядку, ізоляції та нагляду, діяльність підрозділів охорони, пожежної безпеки та воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби України у 2016 році : інформ. бюлетень. Київ : Департамент ДКВС Міністерства юстиції України, 2017. 34 с.
Головкін Б. М. Про детермінацію злочинності. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С. 274–280. URL: http://kul.kiev.ua//images//A/Chasopis/CHAS20_1.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах місцевого самоврядування, на підприємствах і організаціях : затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 939. URL: zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 04.01.2022).
Загиней З. А. Результати негласних слідчих (розшукових) дій як доказ незаконного використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків. Eurasian Academic Research Journal. 2017. № 11 (17). С. 8–15. URL: http://www.earj.org/wp-content/uploads/2018/04/2017_17_EARJ.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Лисодєд О. В. Новий закон уніс нові корективи у правовий статус засуджених (коментар до Закону України від 7 вересня 2016 р. № 1492-VIII). Право і суспільство. 2017. № 1. Ч. 1. С. 229–235. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/12519/1/Lysodyed_229-235.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
У Мінюсті взяли на роботу довічно засуджену громадянку України. Слово і діло. URL: https//www.slovoidilo.ua>suspilstvo (дата звернення: 04.01.2022).
Копотун І. М., Черниш В. В. Кримінологічна характеристика особи злочинця, що зловживає повноваженнями у сфері надання публічних послуг. Кримінально-виконавча система: Вчора. Сьогодні. Завтра. 2020. № 2 (8). С. 17–30. URL: http://sjcriminal.academysps.edu.ua/wp-content/uploads/2021/02/Kopotun-I.M.-Chernysh-V.V.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Батиргареєва В. С., Бабенко А. М. Аналіз сучасної криміногенної ситуації в Україні як інформаційна модель для розробки стратегії зменшення можливостей вчинення злочинів. Архів кримінології та судових наук. 2020. № 1. С. 39–54. URL: https://archive-criminology.com.ua/index.php/journal/article/view/2 (дата звернення: 04.01.2022).
Лисодєд О. В. Закріплення міжнародних та європейських стандартів поводження із засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України (на прикладі Закону України від 8 квітня 2014 р. № 1186-VII). Питання боротьби зі злочинністю. 2015. Вип. 30. С. 64–76. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/10306/1/Lusoded_64-76.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Лисодєд О. В. Сучасний стан прав засуджених в Україні. Часопис Київського університету права. 2016. № 2. С. 317–320. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/11293/1/Lusoded_317-320.pdf (дата звернення: 04.01.2022).
Никифорчук Д., Колб О. Зміст оперативно-розшукової діяльності у колоніях. Вісник Національної академії прокуратури України. 2019. № 4 (62). С. 86–96.
