НЕЗАКОННІ ПРИДБАННЯ, ЗБУТ АБО ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ: ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2523-4269-2025-90-77-82Ключові слова:
кримінальне правопорушення, об’єкт кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність, незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, недоторканість приватного житла, леґітимність, приватне спілкуванняАнотація
У статті аналізуються підходи вчених до визначення об’єкта кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України. Установлено, що вчинення діяння, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, безпосередньо пов’язане з незаконним порушенням недоторканості приватного життя. Визначено, що коли формами реалізації об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого статтею 359 Кримінального кодексу України, є їх придбання та збут, посягання здійснюється на відповідний вид господарської діяльності. Підсумовано, що доцільним є визначення безпосереднім об’єктом такого діяння права громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, а родовим об’єктом – суспільні відносини, що забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.
Посилання
Фесенко Є.В. Цінності як об’єкт злочину. Право України. 1999. № 6. С. 75–78.
Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 1997. Вип. 2. С. 148–154.
Тацій В.Я., Пономаренко Ю.О. Об’єкт кримінального правопорушення. Вісник Асоціації кримінального права України. 2022. № 2 (18). С. 207–210.
Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю.В. Баулін та ін. ; за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. 4-е вид., переробл. і допов. Харків : Право, 2010. 608 с.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 10-е вид., переробл. та допов. Київ : ВД «Дакор», 2018. 1368 с.
Боровик А.В. Класифікація кримінальних правопорушень проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та кримінальних правопорушень проти журналістів. URL: http://newukrainianlaw.in.ua/index.php/journal/article/view/248/226.
Лутак Т.В. Кримінально-правові аспекти незаконного поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Харків : ХНУВС, 2017. 21 с.
Залялова І.М. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Донецьк, 2006. 183 с.
Петровський П.М., Новаченко Т.В. Проблема леґітимності влади й авторитету керівника. Теорія та практика державного управління. 2015. Вип. 2 (49). С. 10–16.
Бондаренко В.Я. Кримінальна відповідальність за незаконне поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації за кримінальним правом України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Львів : Льв-ДУВС, 2016. 205 с.
Пасєка О.Ф. Окремі проблемні аспекти кримінальної відповідальності за незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації за КК України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 2. С. 301–310.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов’язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 р. № 669. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2016-%D0%BF#Text.
