КРИМІНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ, МЕТА Й ЗАВДАННЯ

Анотація

У статті йдеться про два види кримінального аналізу – аналітичний пошук та аналітичне дослідження. Основним змістом аналітичного пошуку є організація інформації так, щоб полегшити завдання з вилучення сенсу зі зібраних даних. Аналітичне дослідження передбачає встановлення взаємозв’язків між особами, за діями та предметами. Аналітичне дослідження – форма інформаційно-аналітичної діяльності, що полягає в поглибленому вивченні проблеми, під час якого здійснюється опис її структури, кількісних і якісних параметрів, а також чинників, що її обумовлюють. Надалі, беручи до уваги необхідність розвитку єдиного методологічного підходу до організації розвідувальної аналітики й потребу підвищення ефективності протидії злочинності шляхом оновленої поліцейської діяльності, яка базується на зборі й аналізі даних, прийнято рішення про створення самостійного структурного підрозділу, головним завданням якого стала організація та здійснення інформаційно-пошукової й інформаційно-аналітичної роботи для реалізації повноважень поліції. Знання про кримінальний аналіз – його видів, форм, сфер, умов і можливостей застосування – мають бути широко пропаговані, надто серед осіб, котрі безпосередньо й опосередковано залучені до процесу боротьби зі злочинністю. Знаннями, компетентністю і кваліфікаціями у сфері кримінального аналізу повинні різною мірою володіти як кримінальні аналітики та їхнє керівництво на всіх рівнях управління, так й особи, які здійснюють розшукові, оперативні дії, проводять дізнання і слідство. У нинішній ситуації належне використання кримінального аналізу є беззаперечним обов’язком усіх інститутів із боротьби з незаконною діяльністю. Проте залишається чимало проблемних моментів, які стосуються визначення та єдиного розуміння поняття й видів кримінального аналізу, нормативно-правового регулювання його використання в оперативно-розшуковій діяльності й, відповідно, у практичній діяльності оперативних підрозділів Національної поліції України, застосування результатів (продуктів) кримінального аналізу тощо. Отже, головною метою кримінального аналізу є вдосконалення механізмів запобігання кримінальним правопорушенням, виявлення, документування й розслідування кримінальних правопорушень, а також налагодження механізмів моніторингу криміногенної ситуації, обміну інформацією на регіональному, державному й міжнародному рівнях стосовно тенденцій і ризиків у цій сфері. Подальший розвиток кримінального аналізу та його адаптація до особливостей національного законодавства й системи боротьби зі злочинністю забезпечить раціональний розподіл правоохоронних ресурсів і суттєво вплине на зниження рівня злочинності в Україні.