ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА РОЗГЛЯДУ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ПРОВАДЖЕНЬ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2523-4269-2022-82-1-1-19-23Ключові слова:
банкрутство, неплатоспроможність, відокремлене провадження, процесуальна форма, господарський процес.Анотація
У статті досліджено процесуальну форму розгляду відокремлених проваджень у справі про банкрутство. Наголошено, що однією з особливостей провадження у справі про банкрутство є концентрація всіх спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство. За результатами проведеного дослідження автори доходять висновку, що позивача у відокремленому спорі у межах справи про банкрутство не слід зобов’язувати надсилати копії позовної заяви з додатками всім учасникам справи про банкрутство, але варто залучати таких учасників загальної справи до відокремленого провадження. Аргументовано, що для процесуальної форми розгляду відокремлених проваджень у справі про банкрутство характерним є поєднання правил розгляду справи про банкрутство та правил, які прийнято застосовувати для розгляду та вирішення відповідних матеріально-правових спорів.
Посилання
Устименко В. Удосконалення господарського процесу: економіко-правові аспекти. Право України. 2017. № 9. С. 28–34.
Ніколенко Л.М. Захист прав та інтересів суб’єктів господарювання в умовах реформування законодавства. Економіка та право. 2017. № 2. С. 19–24.
Поляков Б.М. Право неспроможності (банкрутства) в Україні : підручник. Київ : Ін Юре, 2011. 560 с.
Бутирський А.А. Значення інституту банкрутства для економічних відносин в Україні. Матеріали круглого столу «Перші наукові читання пам’яті академіка В.К. Мамутова», м. Київ, 8 лютого 2019 р. Київ, 2019. С. 23–27.
Кодекс України з процедур банкрутства : Закон України від 18 жовтня 2018 р. № 2597-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 19. Ст. 74.
Погребняк В., Гаврилюк О. Роль судової правотворчості у добудові права: принципи права у справах про банкрутство. Право України. 2022. № 7. С. 23–51.
Щербина В., Рєзнікова В. Сучасні тенденції розвитку господарського процесу України. Право України. 2017. № 9. С. 9–27.
Таликін Є.А. Диференціація господарської процесуальної форми як засіб досягнення її адекватності характеру господарських конфліктів. Часопис Київського університету права. 2012. № 3. С. 251–256.
Ніколенко Л.М. Матеріальні та процесуальні норми і правовідносини: їх взаємозв’язок у господарському судочинстві. Наше право. 2013. № 10. С. 148–154.
Бутирська І.А. Функції господарського суду у справі про банкрутство. Вісник господарського судочинства. 2015. № 4. С. 106–111.
Бутирський А.А. Реалізація принципу спеціалізації в судовій системі України. Вісник господарського судочинства. 2012. № 6. С. 195–200.
Ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 р. у справі № 560/63/21. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95073469# (дата звернення: 27.02.2023).
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 р. у справі № 607/6254/15-ц. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115553 (дата звернення: 27.02.2023).
Радзивілюк В., Поляков Р. Проблеми застосування господарсько-процесуальних норм у процедурі банкрутства (неплатоспроможності). Право України. 2020. № 7. С. 147–158.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 14 січня 2022 р. у справі № 908/100/21 (908/110/22). Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102727303 (дата звернення: 27.02.2023).
Гурин М.О. Визнання недійсними правочинів боржника у процедурі банкрутства : дис. … канд. юрид.
наук : 12.00.04 ; Донецький державний університет внутрішніх справ. Кропивницький, 2022. 208 с.
