ФУНКЦІЯ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ: ІСТОРИКО- ПРАВОВІ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32366/2523-4269-2022-78-1-19-27Ключові слова:
оборона; функції держави; державний суверенітет; державний апарат; правова держава.Анотація
У статті проаналізовано історико-правові засади й теоретико- методологічні аспекти становлення та розвитку функції оборони держави. Класифіковано й систематизовано структурні елементи функції оборони держави, надано її комплексне авторське визначення. Зроблено висновок, що функцію оборони сучасної правової держави слід розуміти як природне, іманентно притаманне призначення держави як унікальної політичної організації всього суспільства, що проявляється в її обов’язку щодо захисту екзистенціально важливих національних інтересів через реалізацію цілісного комплексу нормативно визначених повноважень органів і посадових осіб публічної влади. До того ж функція оборони здійснюється в інтересах усього суспільства, яке утворює політичну націю – народ певної держави, з метою забезпечення стану захищеності життєво важливих національних інтересів від актів зовнішньої агресії чи будь-яких інших форм незаконного зовнішнього втручання до сфери внутрішніх справ суверенної держави.
Посилання
Философский энциклопедический словарь. М., 1983. 800 c.
Философский словарь / под. ред. И. Т. Фролова. 5-е изд. М., 1987. 960 c.
Словарь иностранных слов. 18-е изд., стер. М. : Русский язык, 1989. 980 c.
Затонский В. А. Эффективная государственность / под. ред. А. В. Малько. М. : Юристъ, 2006. 324 c.
Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства. М., 1970. 240 c.
Тененбаум В. О. Государство: система категорий. Саратов, 1971. 265 c.
Марксистско-ленинская общая теория государства и права: основные институты и понятия. М., 1970. 600 с.
Цивалидзе Д. Ю. Развитие экономических функций социалистического государства в современных условиях : автореф. дисс. … докт. экон. наук. М., 1971. 18 с.
Кузнецов И. А. К вопросу о понятии функций государства. Вопросы теории государства и права: межвузовский сборник научных трудов. Вып. 3. Под ред. И. Н. Сенякина. Саратов, 2001. С. 145–154.
Мусихин Г. И. Суверенитет, монархия и революция. Суверенитет: трансформация понятий и практик. М. : МГИМО-Университет, 2008. С. 43–57.
Mommsen T. Romisches Staatrecht. Leipzig, 1877. 770 s.
Laski H. J. Studies of the Problem of Sovereignty. L., 1968. 171 p.
Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. М. : Мысль, 1983. Т. 4. 890 c.
Спиноза Б. Избранные произведения : в 2-х т. М. : Мысль, 1957. Т 2. 600 с.
Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. М. : Мысль, 1969. 400 с.
Ситник Г. П., Олуйко В. М., Вавринчук М. П. Національна безпека України : навчальний посібник / за заг. ред. Г. П. Ситника. Хмельницький; Київ : Кондор, 2007. 616 c.
Гоббс Т. Сочинения : в 2-х т. / пер. с англ.; сост. В. В. Соколов. М. : Мысль, 1982. Т. 1. 621 с.
Безопасность России. Правовые, социально-экономические и научно-технические аспекты. Словарь терминов и определений. 2-е изд. М., 1999. 800 с.
Манилов В. Л. Безопасность в эпоху партнёрства. М. : ТЕРРА, 1999. 700 c.
Ведомости Верховного Совета СССР. М., 1975. С. 6–18.
Декларация прав человека и гражданина 1789 г. URL: http://liberte.newmail.ru/declaration.html (дата звернення: 23.01.2022).
Страшун Б. А. Вступительная статья к Коснтитуции Швейцарии 1999 г. Конституции государств
Европы. М. : Норма, 2001. URL: http://www.constitution.garant.ru/DOC_3864915.htm (дата звернення: 23.01.2022).
Коваленко А. И. Правовое государство: концепции и реальность. М., 1993. 150 с.
Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. К. : Юридична думка, 2007. 992 с.
Конституция Швейцарии 1999 г. URL: http:// http://www.constitution.garant.ru/DOC_3864915.htm (дата звернення: 23.01.2022).
