COMPLEXITY IN THE FOCUS OF INTERSYSTEM INTERACTION OF THE CRIMINAL-LAW CYCLE SCIENCES
DOI:
https://doi.org/10.32782/2523-4269-2025-93-113-118Keywords:
complexity, system, interdisciplinarity, criminal law, criminologyAbstract
The article, based on the results of empirical and in-depth theoretical research, and taking into account the dialectical method and the general scientific methodology of the systemic approach, formulates the author’s judgments regarding the place of various branches of knowledge within the system of criminal-law cycle sciences, as well as the intersystem connections between criminology, criminal law, criminalistics, criminal procedure law, and penitentiary law. A general description of complexity and the complex approach is provided. It is argued that complexity has both external-system and internal-system expressions. It is emphasized that the intersystem interaction between the sciences of the criminal-law block has an interdisciplinary character, which constitutes a classical external manifestation of complexity. The range of other sciences whose results are used by criminology to fulfil its tasks in the field of crime prevention is clarified. The main emphasis is placed on the interaction between criminal law and criminology. Attention is drawn to the emulation that occurs between them. Based on the analysis of existing scholarly positions on this issue presented by domestic and foreign researchers, the corresponding viewpoints are grouped into two main categories. The first includes scholars who stress the greater importance of criminal law compared to criminology. The second group consists of researchers who hold the opposite view. Other, more balanced perspectives on the place of criminology within the system of criminal-law cycle sciences are also identified. To support the author’s position, the results of the empirical study are used. The conclusions, among other things, outline promising directions for further exploration of the problem of complexity in criminology.
References
1. Панов М. І. Про співвідношення і взаємозв’язок понятійних апаратів наук кримінального циклу. Проблеми законності. 2019. Вип. 146. С. 158–170. DOI: https:// doi.org/10.21564/2414-990x.146.176976.
2. Панов М. І., Панова С. В. Кримінологія та кримінальне право: до проблеми співвідношення та міждисциплінарних наукових зв’язків. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2018. № 2. С. 58–68.
3. Pratt J. Penal Populism. London: Routledge, 2007. 222 р.
4. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів : Закон України від 18.07.2024 р. № 3886-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text.
5. Christie N. A Suitable Amount of Crime. London: Routledge, 2004. 148 p.
6. Денисов С. Ф., Тимчук О. Л. Концепція аномії в кримінології: теоретичні та прикладні аспекти. Вісник ЛННІ ім. Е. О. Дідоренка. 2023. Вип. 4. С. 74–85. DOI: https:// doi.org/10.33766/2524-0323.100.74-85.
7. Рущенко І. П. Соціологія злочинності : монографія. Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. 370 с.
8. Garland D. The Culture of Control: Crime and Social Order in Contemporary Society. Chicago : University of Chicago Press, 2001. 336 р.
9. Hillyard P., Pantazis C., Tombs S., Gordon D. Beyond Criminology: Taking Harm Seriously. London : Pluto Press, 2004. 332 р.
10. Sutherland E. H. Principles of Criminology. Philadelphia : J. B. Lippincott Company. 1947. 643 р.
11. Taft D. R. Criminology. New York : Macmillan, 1956. 779 р.
12. Barnes H. E., Teeters N. K. New Horizons in Criminology. New York : Prentice‑Hall, 1951. 887 р.
13. Gassin R. La Criminologie Clinique de Jean Pinatel et la Criminologie Clinique Actuelle. International Annals of Criminology. 1999. Vol. 37. Issue 1–2. P. 19–40. DOI: https:// doi.org/10.1017/S0003445299003220.
14. Антологія української юридичної думки: у 10 т. Т. 9: Юридична наука рад. доби. / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ : Юрид. книга, 2004. 848 с.
15. Попович В. М. Методологічне значення кримінології для розвитку запобіжного потенціалу кримінально-правового циклу наук. Вісник Академії адвокатури України. 2009. Число 2. С. 70–78.
16. Туркевич І. К. До проблеми про місце кримінології в системі наук. Вісник Академії адвокатури України. 2005. № 3. С. 50–56.
17. Тимошенко В. І., Шакун В. І. Теоретичні основи кримінології: монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2021. 240 с.
18. Ювенальна віктимологія: теоретико-правова модель: монографія / Є. С. Назимко, М. С. Андріяшевська, Т. І. Тіточка. Запоріжжя : Гельветика, 2021. 208 с.
19. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. Київ : Ін Юрє, 2007. 424 с.
20. Дрьомін В. М. Сучасні функції кримінології. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2017. № 29. Т. 2. С. 64–67.
21. Колодяжний М. Г. Емуляція в системі наук кримінально-правового циклу. Методологічні засади криміналістики: традиції та новації: зб. мат. Криміналістичних читань, присвяч. пам’яті акад. В. О. Коновалової (Харків, 28 берез. 2025 р.) / редкол.: А. П. Гетьман, В. М. Шевчук, Є. Є. Демидова та ін.; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, каф. криміналістики; Нац. акад. прав. наук України; НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В. В. Сташиса Нац. акад. прав. наук України. Харків : Право, 2025. С. 123–128.
22. Рене Декарт. URL: https://nautilus.com.ua/articles/decart422.
23. Wilber K. Sex, ecology, spirituality: The spirit of evolution. Boston & London: Shambhala Publications, 1995. 851 p.
