КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНОЗЕМЦЯ, ЯКИЙ ВЧИНЯЄКОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗЛОЧИНИ У СКЛАДІ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню актуальної у вітчизняній та зарубіжній кримінологічній науці проблемі – особі злочинця. У ній на основі системного аналізу теоретичних наукових положень, норм законодавства та матеріалів слідчої і судової практики розкриваються проблемні питання особи злочинця як елемента кримінологічної характеристики корисливо-насильницьких злочинів, що вчиняються іноземцями у складі організованих злочинних груп в Україні, визначається зміст цього елемента та обґрунтовується його структура. Доведено, що така характеристика іноземця, який вчиняє корисливо-насильницькі злочини у складі організованих злочинних груп, є певною сукупністю рис і властивостей (природжених або набутих у процесі соціалізації), притаманних цим особам. У зв’язку з чим автором проаналізовано структурні компоненти такої особи злочинця, встановлено соціально-демографічні (здебільшого це особи чоловічої статі, громадяни російської федерації, Грузії, Азербайджану, Молдови, Вірменії, Узбекистану, віком від 25 до 50 років, які не відчувають мовленнєвого бар’єру (орієнтуються в українському соціумі)), соціально-рольові (із середнім рівнем інтелекту та низькими рівнем освіти і культури, неодружені, не зайняті суспільно корисною працею (тимчасово непрацюючі або безробітні)), кримінально-правові (раніше судимі та/або перебувають у міжнародному розшуку за вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я, власності, статевої свободи чи недоторканості особи) та індивідуальні морально-психологічні характеристики (їх ціннісні орієнтації спрямовані на корисливо-споживацький спосіб життя, вони схильні до вчинення насильницьких дій і реалізації агресивних стереотипів, із заздалегідь обміркованим наміром, у ролі організаторів (росіяни), виконавців чи пособників (чеченці, грузини та азербайджанці) у вчиненні корисливо-насильницьких злочинів за попередньою змовою у кількості 3–4 особи)), що позначаються на особливостях їхньої злочинної поведінки, на основі чого проведена їх типологізація. За ступенем стійкості корисливо-насильницького спрямування визначено такі основні типи: 1) приховано-раціональний – до моменту вчинення протиправного діяння характеризувалися позитивною поведінкою; 2) проміжний – схильні до правопорушень, однак спрямованість на вчинення корисливо-насильницьких злочинів явно не виражена; 3) агресивний –домінантна, демонстративна, агресивна поведінка із застосуванням насильства як єдиного способу задоволення корисливих потреб, а також утвердження авторитету в злочинному середовищі й негативним ставленням до життя і здоров’я іншої особи; 4) злісний – яскраво виражена антигромадська спрямованість, що вирізняється особливою агресією стосовно громадян України, іноземців, які перебувають на законних підставах у країні, або ворожістю до самої держави.