ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ РЕСТИТУЦІЇ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено визначенню реституції у межах кримінального процесу України. Розглянуто специфіку фіксації та відображення реституції в нормах чинного кримінального процесуального законодавства. Окремо наведено приклади відображення реституції в межах галузі цивільного та міжнародного права. Наголошено на доцільності розширеного сприйняття реституції в межах кримінального процесу із включенням до переліку можливих збитків, недоотриманих доходів чи прибутку з причини вчинення кримінального правопорушення. Окремо зосереджено увагу на умовах добровільності відшкодування збитків підозрюваним, обвинуваченим у межах кримінального провадження. Також розглянуто позовну конструкцію відшкодування збитків потерпілим від кримінальних правопорушень. Окремо зосереджено увагу на відшкодуванні збитків потерпілим від кримінальних правопорушень за рахунок держави. Наголошено на недієвості цього елементу реституції натепер. Підтримано наукову позицію щодо поділу реституції в межах кримінального процесу на кримінально-правову та кримінально-процесуальну. Висловлено авторський погляд щодо доцільності розширеного тлумачення реституції у кримінальному процесі із врахуванням держави як одного із суб’єктів, яка також має право на відповідну компенсацію з боку підозрюваного, обвинуваченого за понесені витрати в кримінальному провадженні. Зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку на винну особу доцільно покладати обов’язок відшкодування витрати держави на залучення свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, а також витрати, пов’язані зі зберіганням і пересиланням речей і документів у кримінальному провадженні.