ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ СЛІДЧИМ, ЯКЕ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ОГОЛЕННЯМ ОСВІДУВАНОЇ ОСОБИ, ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗАКОНОДАВЧОГО ВРЕГУЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2523-4269-2026-95-178-183Ключові слова:
освідування особи, слідча (розшукова) дія, кримінальне провадження, підслідність, спеціальна підслідність, оголення освідуваної особи, група слідчих, допустимість доказівАнотація
У статті досліджуються проблемні питання правозастосовної практики, що виникають під час проведення освідування особи, зокрема у випадках, коли воно супроводжується оголенням освідуваної особи. Здійснено аналіз положень ч. 3 ст. 241 чинного КПК України. Розглянуто наявні на практиці варіанти вирішення питання передачі кримінального провадження іншому слідчому тієї ж статі, з’ясовано їх процесуальні недоліки. Запропоновано запровадити спеціальний механізм передачі кримінального провадження за спеціальною підслідністю для разового проведення освідування з оголенням особи та сформульовано конкретні зміни до ст. 216 та ст. 241 чинного КПК України
Посилання
1. Грига М. А. Освідування у кримінальному провадженні: основні проблеми та шляхи їх розв’язання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. Вип. 72, ч. 2. С. 205–210. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.72.66.
2. Кунтій А. І. Тактика проведення освідування підозрюваного у кримінальному провадженні про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2014. № 2. С. 310–320. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/2008/1/Кунтій.pdf.
3. Іскендеров Е. Ф. Кримінальні процесуальні гарантії сторони обвинувачення як суб’єкта доказування під час проведення освідування у досудовому розслідуванні. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 44–50. URL: https://vkslaw.com.ua/index.php/journal/article/view/364/336.
4. Старенький О. С. Удосконалення процесуальної форми проведення освідування як засобу кримінального процесуального доказування. Knowledge, Education, Law, Management. 2020. № 3 (31), vol. 3. Р. 249–254. https://doi.org/10.51647/kelm.2020.3.3.49.
5. Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчиков Б. Є. Застосування примусу в процесі освідування. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2016. № 1. 13 с. URL: https://lj.oa.edu.ua/articles/2016/n1/16lydvpo.pdf.
6. Смірнова І. Дотримання прав особи при слідчій дії освідування. Вища школа адвокатури НААУ. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/dotrymannya-prav-osoby-pry-slidchij-diyi-osviduvannya.
7. Грицюк І. В., Лаба О. С. Підслідність як інститут кримінального процесуального права. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2018. Вип. 3–4. С. 193–198. URL: https://journals.dpu.kyiv.ua/index.php/law/article/view/132.
8. ВС пояснив, як має застосовуватись норма права щодо належної процедури визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування : пресцентр. Верховний Суд : офіційний вебпортал. 8 листопада 2021 р. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1206915/.
9. Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо проведення освідування особи, відібрання біологічних зразків та проведення експертизи (2018 – липень 2024). Верховний Суд. Київ, 2024. 27 с. URL: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_osvid_zrazki_eksp_2018_07_2024.pdf.
10. Музиченко О. В., Карандась М. В. Визначення підслідності в кримінальному провадженні: актуальний стан. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2023. Вип. 75, ч. 2. С. 105–111. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.2.17.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
